Чи був у житловому районі Гай концентраційний табір?
ТАК. На території сучасного житлового району Гай у Вроцлаві в 1933 році діяв один із перших концентраційних таборів Третього рейху — KZ Dürrgoy (Konzentrationslager Dürrgoy). Це був так званий «дикий табір» (wilde Konzentrationslager), створений невдовзі після приходу Адольфа Гітлера до влади. Його головною метою було утримання та репресування осіб, які виступали проти політики НСДАП. Хоча він функціонував лише кілька місяців — з 28 квітня до 10 серпня 1933 року, — він став жорстоким свідченням початків гітлерівської системи терору та передвісником створення значно більших і краще організованих центрів знищення. В’язнями були переважно німецькі соціал-демократи, комуністи та особи юдейського віросповідання, які чинили опір новій владі.
Точне розташування концентраційного табору в житловому районі Гай у Вроцлаві
Табір KZ Dürrgoy був розташований у південній частині Вроцлава, в районі Дюррґой (сучасний Тарногай), поблизу дороги, відомої як Strehlener Chaussee, тобто сучасної вулиці Бардзкої. Зокрема, він займав територію колишнього хімічного заводу «Silesia Wrocław», що спеціалізувався на виробництві простих і хімічних добрив. У наш час ця місцевість значною мірою вкрита Гайовим пагорбом, який виник після війни з уламків зруйнованого міста. Концентраційний табір у житловому районі Гай у Вроцлаві знаходився безпосередньо поруч із Цвинтарем Святого Духа. Хоча через подальші зміни рельєфу існують труднощі з точним визначенням меж табору, дослідники історії вказують на територію сучасного Гайового пагорба як місце його розташування. Ув’язнені були змушені працювати на розташованих поблизу хімічних підприємствах «Silesia».
Коли в житловому районі Гай діяв концентраційний табір?
За даними багатьох джерел, на території сучасного Гайового пагорба у Вроцлаві, а точніше на місці колишнього заводу з виробництва сірчаної кислоти «Silesia Wrocław», у 1933 році функціонував один із перших концентраційних таборів Третього рейху — KZ Dürrgoy. Це був так званий «дикий табір» (wilde Konzentrationslager), заснований невдовзі після приходу Гітлера до влади. Він був призначений головним чином для політичних противників НСДАП, і серед в’язнів перебували такі визначні постаті, як президент Нижньої Сілезії Герман Людеманн та бургомістр Вроцлава Карл Мархе. Умови в таборі були жорстокими — в’язнів утримували в тимчасових бараках і залізничних вагонах, били та катували. Табір існував лише кілька місяців — з березня по серпень 1933 року, але є болісним свідченням початків нацистського терору. Хоча точне розташування табору й досі є предметом досліджень і дискусій, пам’ять про нього поступово повертається до свідомості мешканців, нагадуючи про темне минуле цього місця.
Скільки осіб працювало в концентраційному таборі на Гаю у Вроцлаві?
Дані щодо чисельності персоналу табору KZ Dürrgoy не є такими точними, як статистика щодо в’язнів, однак наявні джерельні матеріали дозволяють зробити певні висновки. Ініціатором і фактичним керівником табору був Едмунд Гайнес, який обіймав посаду керівника СА в Сілезії та коменданта вроцлавської поліції. Функції охоронців виконували переважно члени СА (Sturmabteilung), тобто воєнізованих підрозділів НСДАП. Хоча точних цифр немає, табори цього раннього етапу формування зазвичай мали персонал чисельністю від кількох десятків до близько ста осіб, залежно від кількості ув’язнених. У випадку KZ Dürrgoy, де кількість в’язнів коливалася між 800 і 1000, можна припустити, що штат складався щонайменше з кількох десятків функціонерів СА, відповідальних за нагляд, охорону та застосування насильства щодо в’язнів.
В’язні та умови в концентраційному таборі вроцлавського Гаю
У таборі KZ Dürrgoy утримували від 800 до 1000 в’язнів. Це були переважно політичні противники нацистського режиму: члени СДПН (Соціал-демократичної партії Німеччини), комуністи з КПН (Комуністичної партії Німеччини), а також особи єврейського походження. Серед більш відомих в’язнів можна назвати Пауля Льобе (голову Рейхстагу), Германа Людеманна (президента провінції Нижня Сілезія), Карла Махе (бургомістра Вроцлава) та Фріца Фойгта (колишнього начальника поліції у Вроцлаві). Умови утримання були надзвичайно суворими та жорстокими. В’язнів тримали в тимчасових бараках, що залишилися після табору військовополонених часів Першої світової війни, а також у залізничних вагонах. Вони зазнавали регулярних побиттів і катувань, а примусова праця на хімічному заводі «Silesia Wrocław» була додатковою формою знущання. Табір було закрито 10 серпня 1933 року, а останніх 343 в’язнів перевезли до табору Естервеген, що стало початком централізації системи репресій і переведення ув’язнених до більших та більш розвинених центрів.
Гайовий пагорб приховує концентраційний табір
Протягом багатьох десятиліть історія KZ Dürrgoy значною мірою залишалася забутою, засипаною шарами уламків і ґрунту, з яких утворився Гайовий пагорб. Сьогодні, разом зі зростанням історичної свідомості суспільства, пам’ять про це місце поступово повертається до колективної пам’яті мешканців району Гай та міста Вроцлава. Хоча точне визначення меж табору й надалі є предметом наукових досліджень, здійснюються дії з метою вшанування пам’яті жертв і відновлення усвідомлення темного розділу історії цієї території. Пізнання та розуміння цієї історії є необхідними для формування свідомої ідентичності мешканців Вроцлава та становлять повчальний урок про загрози, пов’язані з тоталітаризмом і насильством.